ДОВЖЕНКО  ЗІНАЇДА  ПАНТЕЛІЇВНА

                                         Підготовка дитини до життя вимагає навичок логічного                                            мислення, використання набутих знань умінь і навичок.                                            Для неї важливо не просто накопичувати знання, але                                                  вчитися самостійно і нестандартно мислити, обґрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення, вирішувати завдання з багатьма варіантами розв’язання. Формування елементарних математичних уявлень в дошкільному віці є важливою умовою розумового розвитку дитини, оскільки саме під час засвоєння математичних уявлень у дитини формуються найпростіші способи розумової діяльності.

Головними завданнями змісту початкового навчання математики у дошкільному закладі є наступні:

   • формування у дітей широкої первинної орієнтації в кількісних відношеннях навколишньої дійсності;

   • розвиток інтелектуальної та емоційно-вольової готовності до навчання в школі.

З огляду на це, основні програмові завдання скеровуються на те, щоб знання і способи діяльності дитини, визначені для дошкільного періоду навчання, сприяли досягненню розвивального ефекту навчання, були безпосередньою передумовою становлення у майбутніх школярів наступних математичних понять та умінь. Традиційно, програмовий зміст формування математичних уявлень у дошкільників умовно диференціюється на три напрями: уявлення і поняття, залежності і відношення, математичні дії. Формування визначених логіко-математичних умінь та навичок у дошкільників з порушеннями зору пов’язано з цілим рядом труднощів, внаслідок збідненості їх сенсорного досвіду. Так, дошкільникам з порушеннями зору важче упорядкувати ряд предметів за величиною зі збільшенням їх кількості. Особливо складно засвоюються поняття, пов’язані з просторовими відношеннями, вимірюванням довжини. Дитина з вадами зору постійно потребує спеціально організованого стимулювання полісенсорного сприймання, без якого вона швидко втрачає інтерес до логіко-математичної діяльності. В основі розвитку математичних уявлень лежить пізнання кількісних співвідношень між предметами. Вони можуть бути зрозумілі лише тоді, коли діти навчаться порівнювати між собою предмети та групи предметів. Вже в дошкільному віці дитина відчуває необхідність оперувати елементарними кількісними відношеннями і поняттями, в ігровій, образотворчій та трудовій діяльності, в побуті. Це підкреслює доцільність формування знань про кількісні, просторові та часові відношення вже у дошкільному віці. Крім того, пізнання кількісних відношень стимулює розвиток мислення дошкільників, інтенсифікує пізнавальну активність, розширюючи коло знань про дійсність, що особливо важливо для дитини в умовах зорової депривації. Також у дошкільників під час формування логіко-математичних уявлень розвивається вміння порівнювати, протиставляти, аналізувати, абстрагувати, робити елементарні математичні узагальнення, прості висновки. Оскільки реальні предмети та явища, що підлягають кількісному пізнанню, перебувають одночасно в різних відношеннях між собою, процес формування початкових математичних понять передбачає порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизацію, тобто використання всіх мисленнєвих операцій.