ДОВЖЕНКО  ЗІНАЇДА  ПАНТЕЛІЇВНА

          Дошкільний вік - це час активної соціалізації дитини, розвитку спілкування з дорослими і однолітками, пробудження моральних та естетичних почуттів. Дитячий сад покликаний забезпечити дитині гармонійний взаємодія з світом, правильний напрямок його емоційного розвитку, пробудити добрі почуття.

          Дитина дивиться на навколишній світ широко розкритими очима.Їй все цікаво. У тісній взаємодії «дитина-дорослий» і відбувається соціальний розвиток особистості дитини.Виховання соціально-побутових навичків потребує від педагога-

       - Створювати умови для повноцінного соціального розвитку дітей;

       - Продумувати види і форми педагогічної діяльності, в тому числі спеціальні заняття, які формують упевненість у собі, почуття власної гідності, позитивне ставлення до світу, розуміння емоційного стану оточуючих людей, потреба в співпереживанні і т.п.

       - Визначати рівень розвитку кожної дитини на основі спеціальних показників (інтерес до себе, інтерес до однолітків, до групи дитячого садка та ін).

Мета роботи в цьому напрямку - розкрити дитині навколишній світ, сформувати у нього уявлення про себе як про представника людського роду; про людей, про їхні почуття, вчинки, про права та обов'язки; про різні діяльності людини; про космос; нарешті про те, що було коли-те, чим ми пишаємося і т.д. і т.п. Іншими словами, сформувати світогляд, власну картину світу».

Основний зміст роботи з дошкільниками - дати знання про людину, які дозволять дитині свідомо включатися в процес самовиховання.

         Зрозуміло, дошкільник ще не здатний цілеспрямовано виховувати себе сам, але увагу до себе, розуміння своєї сутності, розуміння того, що він - людина, поступове усвідомлення своїх можливостей сприятимуть тому, що дитина привчиться бути уважним до свого фізичного і психічного здоров'я, через себе навчитися бачити інших людей, розуміти їхні почуття, переживання, вчинки, думки.

         Головна задача - поступове введення дитини у розуміння суті соціального світу. Природно, швидкість засвоєння матеріалу та глибина його пізнання дуже індивідуальні. Багато залежить від статі дитини, фізичного стану,від характеру накопиченого ним соціального досвіду, від особливостей розвитку його емоційної та пізнавальної сфер та ін.

Зміст ігор, вправ, занять, завдань для спостережень, дослідів залежить від творчості та професіоналізму педагога. Наприклад, у грі «Який він» ми вчимо дітей вслухатися в інтонацію мовця і визначати за інтонації його душевний стан. А у вправі «Цікава хвилина» пропонуємо дітям пригадати і розповісти, що примітного вони помітили протягом дня (добрий вчинок одного, допомога дорослому та ін) і прокоментувати цю подію.Виховання соціально-побутових навичків відбувається в грі,праці,на заняттях,прогулянках,інших режимних моментах.

          Форми роботи - колективні, підгрупові, індивідуальні.

          Спрямованість виховної роботи: дитина повинна відчувати себе в ДНЗ впевненим, захищеним, щасливим, переконаним у тому, що його люблять, задовольняють його розумні потреби. Дитячий садок - це його будинок, тому він добре знає приміщення, вільно і самостійно орієнтується в цьому просторі,має місця для усамітнення: одному помалювати,подивитися книгу,подумати,помріяти,пограти.Створені умови для колективних ігор,занять,дослідів,праці. При спілкуванні  повинна панувати атмосфера доброзичливості, змістовного спілкування, дослідження, творчості, радості.

           Дитина знає не тільки свої обов'язки, але і права. В обстановці, де педагог приділяє увагу кожному вихованцю, він тим не менш не ізольований від інших дітей - їх об'єднує цікава спільна діяльність.  Дитина вчиться відрізняти позитивні вчинки від поганих.Важливо дати початкові уявлення, викликати інтерес до пізнання себе, бажання і уміння аналізувати свої вчинки, дії, почуття, думки. При цьому ні на хвилину не можна забувати: слухач - це дошкільник, істота емоційна, безпосередня. Розповідь (бесіда) педагога відрізняється простотою, виникає природно (на прогулянці, ввечері, перед їжею, під час умивання тощо). Слід розбудити в дитині інтерес, бажання не тільки відповідати , але й самому задавати питання.

           Роботу по соціальному розвитку можна починати вже з молодшої групи, поступово ускладнюючи її зміст. Молодшим дошкільникам цікаво включати себе в навколишню дійсність через ігрові дії. Відповідно, розгляд свого «Я» як частини «дорослої» дійсності дозволяє формувати уявлення про себе, свої можливості, виховувати ініціативність і самостійність, розвивати активність і впевненість у своїх силах. Вже у молодшій групі діти активно залучаються в ігри - імітації. Малюки наслідують діям різних тварин, а також передають образи звірів і їхніх дитинчат,разом з дорослим в рухах і міміці відтворюють різні настрої звірів (добрий - злий, веселий - сумний) і їх образи. Наприклад: маленька швидка мишка і великий незграбний ведмідь.

            Нашим незмінним помічником у соціальному розвитку дітей є сім'я. Тільки у співпраці з близькими дорослими можна домогтися високих виховних результатів.Разом з батьками слід виховувати прагнення відродити цінну традицію - пишатися своїм родоводом, продовжувати кращі традиції. В цьому плані корисні індивідуальні бесіди, мета яких - привернути увагу дитини до власної сім'ї, вчити її любити, пишатися нею.

           .Живий приклад дій,вчинків дорослих є основою виховання соціально-побутових навичків у дітей.