ДОВЖЕНКО  ЗІНАЇДА  ПАНТЕЛІЇВНА

 

 

 

 

Зоровий, сенсорний розвиток дітей має величезне значення для формування всіх психічних процесів. Це відточування всіх властивостей сприйняття, завдяки яким дитина вчиться розуміти і відчувати навколишній світ. Таким чином, малюк формує перші поняття, які в подальшому буде використовувати для складання картини світу. Перекручування в сприйнятті навколишньої дійсності можуть спричинити порушення у розвитку логічного мислення та уяви. Від того, наскільки багатий зорово- сенсорний досвід дитина отримає в перші роки життя, залежить здатність до узагальнення, до засвоєння нової інформації, а також розвиток усіх видів пам'яті. Виховання дітей раннього віку обов'язково має включати розвиваючі ігри для гармонійного формування всіх сенсорних систем. Всім відомо, що ми сприймаємо світ за допомогою органів почуттів, а точніше через п'ять сенсорних систем: зір, слух, нюх, дотик, смак. Найбільше інформації ми отримуємо за допомогою зору і слуху, так як ці аналізатори є для людини ведучими. Однак, проводячи розвиваючі ігри з дітьми, потрібно робити упор на рівнозначний розвиток всіх систем. Смак і нюх тісно пов'язані з емоційною сферою. Коли дитина вчиться розрізняти предмети на дотик, називати смак їжі, знаходити імена різним відчуттям, він вчиться керувати своїми емоціями, освоює їх різноманіття і контрастність через тілесні відчуття. Крім того, щоб сенсорний розвиток дітей дошкільного віку йшов правильно, потрібно обов'язково пройти етап формування так званих сенсорних еталонів - загальноприйнятого розуміння властивостей різних предметів. Це дуже важлива характеристика, яка допоможе дитині в соціалізації. Отже, розглянемо, які ігри допоможуть прискорити сенсорний розвиток малюків до 3 років і дошкільнят. Розвиваємо зорове сприйняття Дуже проста гра називається «Розклади предмети за кольорами». Малюкові пропонується розподілити по квітам фігурки різної форми. Потім завдання можна ускладнити і спробувати розкласти предмети за формою і за кольором одночасно. Також дітям до 3 років буде корисно збирати пірамідки, нанизуючи колечка на стрижень. Таким чином, вони навчаться розрізняти форму і розмір предмета візуально і на дотик. Дотик Дуже популярні ігри з так званим сенсорним килимком, які підійдуть для найменших. Дитина торкається руками різних поверхонь, вчиться відрізняти жорстке і м'яке, гладке і шорстке. Для малюків, які ще не вміють ходити, ця гра допоможе розвивати моторику пальців, а також активізує тактильне сприйняття. Для того щоб урізноманітнити сенсорне виховання дошкільнят, рекомендуються гри на розвиток концентрації і дотику. Гра «Який предмет?» Полягає в тому, щоб на дотик визначити і назвати властивості предмета: теплий / холодний, мокрий / сухий, твердий / м'який, колючий / гладкий. Слухове сприйняття Такі заняття одночасно будуть корисні для навчання концентрації. Гра «Що ми чуємо?» Закрити очі і перерахувати звуки, які чути в кімнаті. Порахувати їх. Ця гра дуже корисна для гіперактивних дітей, так як змушує їх заспокоїтися і стати тихими, щоб прислухатися до того, що відбувається навколо. Смак і запах Для маленьких дітей будуть корисні вправи на позначення словами смакових відчуттів. Це сприятиме розвитку нових понять і навчить дитину концентруватися. Гра «Назви смак». Запитайте дитини: «Який смак у апельсина?». Нехай він постарається описати його як можна докладніше. Задавайте питання про смаки відомих йому продуктів, поступово ускладнюючи завдання. Удома можна грати прямо під час їжі. Також можна побавитися і з запахами. Обов'язково потрібно проводити заняття, на яких всі основні сенсорні системи будуть працювати в комплексі. Наприклад, взяти дзвіночок, описати його форму, колір, який він на дотик, як звучить. Можна влаштувати змагання на те, хто більше ознак назве. Тільки не треба пробувати його на смак! Сенсорний розвиток дітей будь-якого віку дуже важливий, тому що є основою для формування емоційної і вольової сфери, а також для створення розумного образу світу. Відмінна риса вправ на розвиток сенсорики полягає в тому, що всі вони проводяться в ігровій формі, що допомагає налагодити стосунки в родині (якщо ігри проводяться в будинку) або навчитися спілкуватися з однолітками (у разі групових занять).Активізація зорового сприймання відбувається за рахунок психофізіологічної стимуляції зорової системи, а також в результаті формування мотивації бачити та установок на раціональне використання залишкового зору. Першим завданням є реалізація можливості корекції елементарних зорових функцій, розширюючи сенсорну основу сприймання. Іншим, не менш важливим завданням, є компенсаторний розвиток зорового сприймання, на основі максимальної мобілізації інших психічних процесів, компоненти яких входять в його систему (мнемічних, мисленнєвих та ін.), а також у поєднанні з формуванням ряду  особистісних якостей учнів. Вирішення цих завдань вбачається в ефективному використанні психофізіологічних, психологічних та педагогічних методів.  Адекватна взаємодія ока та руки, узгодженість рухів рук із зоровим контролем потрібні в різних видах навчальної та предметно-практичної діяльності.  Використання наочно-дійових методик у корекційній роботі з дітьми сприяє розвитку рухів рук, дрібної моторики пальців, зоровомоторної координації, цілеспрямованих рухів з предметами, на основі поєднання зорового і тактильного сприймання, навичок орієнтування в мікропросторі із зоровим контролем. Формуються певні взаємозв’язки між окоміром і пропріоцептивною (руховою) пам’яттю. Індивідуальна робота з розвитку зорового сприймання проводиться комплексно. Специфічною частиною цих занять є, по-перше, зорова гімнастика. Так, для дітей, які мають розбіжну косоокість, використовуються вправи на посилення акомодації (погляд вниз). По-друге, чітке дотримання офтальмологічних вимог при роботі з наочністю.  Важливо пам’ятати, що дидактичні ігри та завдання для розвитку зору підбираються індивідуально для кожної дитини, в залежності від стану зору і періоду відновного лікування. Так, наприклад, при високому ступені амбліопії предмети та їх зображення даються більші, а у міру підвищення гостроти зору, розміри наочності зменшуються. Найдрібніші предмети не повинні бути менше 2 см., оскільки у дітей з порушеннями зору страждає і розвиток дрібної моторики рук. З метою розвитку зорового сприймання, доцільно використовувати всі види дитячої діяльності: гру, працю, побутову діяльність. Оскільки проведення спеціальних занять з розвитку залишкового зору і зорового сприймання, без включення дитини в активну і цікаву для неї діяльність, недоцільне, і призведе лише до додаткових зорових навантажень і втоми. В той же час, розвиток зорового сприймання в актуальній для дитини діяльності, забезпечить формування практичних навичок і вмінь користуватися неповноцінним зором у процесі життєдіяльності. Дидактичні ігри та вправи на розвиток зорового сприймання поділяються за наступними офтальмологічними показниками: вправи на розвиток оптичної уваги; на візуальне впізнавання предметів; на розвиток плавності та послідовності рухів очей в різних напрямках; на розвиток активної фіксації погляду на предметі. Всі вправи, спрямовані на розвиток залишкового зору та зорового сприймання дитини з порушеним зором, повинні поступово ускладнюватися: • обстеження окремих об’ємних предметів; • порівняння натуральних об’ємних предметів і об’єктів (2-4), що відрізняються яскраво вираженими ознаками (кольором, формою, величиною, кількістю деталей, розташуванням окремих частин), далі порівняння їх зображень; • впізнавання реалістичних зображень в різних ракурсах; • обстеження окремих площинних предметів за контуром, з поступовим ускладненням, складання цілого з частин; • порівняння контурних зображень предметів та об’єктів (2-4), що відрізняються яскраво вираженими ознаками (кольором, формою, величиною, кількістю деталей, розташуванням окремих частин); • порівняння натуральних подібних предметів та об’єктів (2-4), що розрізняються незначними ознаками (будовою, кількістю деталей, відтінками одного кольору, розміром, розташуванням окремих частин), далі порівняння їх зображень; • впізнавання предмета за його частинами; • розглядання сюжетних малюнків, виділення сюжетних ліній; • розглядання двох сюжетних малюнків, що відрізняються незначними елементами. Ускладнення завдань може йти за рахунок використання «зашумлених», перекреслених, недомальованих контурних зображень, збільшення кількості реальних предметів (об’єктів), що сприймаються, та їх зображень для запам’ятовування (від 2-3 до 6-7), застосування графічних і абстрактних зображень (у тому числі, літер, цифр та їх елементів). Для розвитку зорового сприймання важливе формування вміння цілеспрямованого розглядання, візуального обстеження. Розглядання та впізнавання предметів і їх зображень дітьми з порушеннями зору вимагає більш тривалого часу. Розвитку зорового аналізу і синтезу, довільної зорової уваги і запам’ятовування сприяють наступні вправи: визначення змін у ряді предметів; знаходження «зайвої» іграшки, малюнка; знаходження відмінностей у двох подібних сюжетних малюнках; запам’ятовування 4-6 предметів, іграшок, малюнків, геометричних фігур, літер, цифр, і відтворення їх у заданій послідовності. Особливої уваги у дитини з порушеним зором потребує узгодження рухів руки і очей, простежування поглядом дій руки, а в подальшому і рухомих об’єктів у просторі. Зорово-моторна координація ефективно розвивається при виконанні різних рухових вправ: ходьба і біг за розмітками, катання на велосипеді, самокаті доріжками і огородженими майданчиками; кидання в ціль різними предметами в іграх «Влуч в ціль», «Кільцекиди» та інші. Корисне обведення за трафаретом, силуетним і контурним зображенням. Наприклад: обвести на верхній смужці 7 кружечків, а на нижній смужці – на 2 трикутника більше; другий, четвертий і шостий квадратики у верхньому рядку зафарбувати червоним кольором, а третій, п’ятий і сьомий у нижньому – синім; у різних місцях аркуша обвести по зовнішньому або внутрішньому контуру трафарети іграшок, а потім з’єднати їх доріжками. Спостереження за рухомими об’єктами в просторі доцільно починати з визначення зміни положення окремих рухомих частин у іграшок, наприклад у ляльки (ручки, ніжки), машини (кузов, дверцята), будиночка (вікна, двері). Формуванню вміння простежувати поглядом рухомі об’єкти і одночасно оцінювати їх положення в просторі сприяють настільні ігри «Футбол«, «Більярд», «Машинки», «Залізниця». Найскладнішим для зорового сприймання дітей з порушеннями зору є визначення відстані, довжини до об’єкта, глибини простору, виділення співвідношення і переміщення різних рухомих деталей предмета. Важливо навчити дітей визначати місце розміщення об’єктів в просторі відносно себе, моделювати різні просторові ситуації. З цією метою, використовуються вправи для розвитку окоміру: визначити, скільки кроків до столу, до ляльки, до перехрестя (на вулиці); розділити коло, квадрат, прямокутник на 2, 4, 3 рівні частини; розрізати смужку на рівні частини. Робота з активізації зорових функцій повинна будуватися з урахуванням вимог гігієни та профілактики порушень зору, недопустиме перенавантаження очей під час занять. Фахівці вважають, що навіть дітям з нормальним зором для зняття зорової напруги необхідно регулярно виконувати комплекс вправ зорової гімнастики і давати можливість очам відпочивати. Гострота зору багато в чому залежить від систематичності тренування, тому такі вправи мають стати обов’язковими до кількох разів за заняття. Особливе місце у корекції та розвитку зорового сприймання посідають зорово-мовні вправи. Науково доведено факт взаємозв’язку зорових та мовних центрів кори головного мозку. Збіднений зоровий досвід нерідко є перешкодою у розвитку комунікативної діяльності дошкільника. Зорово-мовні вправи спрямовано на корекцію як зорових, так і мовних порушень. З їх допомогою поповнюється запас знань і уявлень про навколишнє середовище, розвивається лексичні, граматичні, звукові, мовні навички; просторове орієнтування, удсконалюється увага, мислення пам’ять. Разом з тим, під час використання зорово-мовних вправ основне навантаження йде на слуховий аналізатор, в той час як зір залишається у стані спокою, розслаблення. Такі вправи доцільні для зниження зорового навантаження та релаксації, з метою охорони зору, зміни різних видів діяльності. Вони побудовані у вигляді невеликих текстів, віршів, поєднаних з відповідними рухами очима, руками. Ці вправи доречно проводити з музичним супроводом, що сприяє встановленню позитивного емоційного настрою дитини. Дидактичні ігри та вправи для розвитку зорового сприймання: «Що змінилося?» Дитині пропонують розглянути декілька карток з літерами (словами, цифрами, геометричними фігурами і т. д.) і відвернутися. Дорослий прибирає (додає або міняє місцями) картки, дитина визначає, що змінилося. «Знайди помилку». Дитині пропонують малюнки з недоречностями. Дитина шукає помилку, пояснює, як її виправити, як має бути правильно. «Знайди відмінності». Дитині пропонують розглянути парні малюнки з деякими відмінностями, які потрібно відшукати. «Що заховав художник?» Пошук елементів накладених одне на одне контурних зображень простих предметів «Незакінчені зображення» Пред’являють зображення з недомальованими елементами, наприклад, квітка без пелюсток, стілець без ніжки, птах без дзьоба, риба без хвоста. Необхідно назвати відсутні деталі та домалювати їх. «Точкові зображення». З’єднати крапки, назвати зображення. «Розрізані зображення». Дитині дають розрізані частини 2-3-х зображень (наприклад, овочів різного кольору або різної величини і т. д.). Потрібно зібрати з цих частин цілі зображення. «Де засвітив ліхтарик?». За ширмою з тканини вмикати ліхтарик (вгорі, внизу, зліва, справа). Дитина називає, або показує пальчиком, де спалахує світло